Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року Справа № 922/3239/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В. (доповідач), Яценко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Стома"на постановувід 04.11.2014 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/3239/14господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Стома"до Комунального підприємства "Комплекс по благоустрою Харківського району"прозобов'язання передати результати виконаної роботи

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Ягло І.В. (довіреність №2972 від 17.12.2014)

від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2014 у справі № 922/3239/14 (суддя Бринцев О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Істоміна О.А., судді - Білецька А.М., Горбачова Л.П.) від 04.11.2014, в позові відмовлено повністю.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.538, ч.1 ст.837, ч.1 ст.854, ст.ст.882, 887 Цивільного кодексу України; ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено таке.

22.05.2012 між Комунальним підприємством "Комплекс по благоустрою Харківського району" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Стома" (замовник) був укладений договір про розробку нормативно-технічної та технологічної документації №12/93, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт: розробка та погодження інвентаризації джерел викидів в атмосферу (додаток №1 до договору); документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (додаток №1 до договору); отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (додаток №1 до договору).

Згідно з п.1.2. даного договору виконавець бере на себе роботу із узгодження та оформлення пакету документів замовника в органах державного управління (СЕС, Управління екології, та інших).

У п.п.2.1., 2.2. договору сторони узгодили, що вартість передбачених договором робіт складає: розробка та погодження інвентаризації джерел викидів в атмосферу - 30000 грн з урахуванням ПДВ; документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - 15000 грн з урахуванням ПДВ; отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - 15000 грн з урахуванням ПДВ. Загальна вартість договору складає 60000,00 грн з урахуванням ПДВ за 85 джерел викидів.

Відповідно до п.2.3. договору розрахунки за цим договором виконуються у наступному порядку: передплата складає 50% від вартості договору, що дорівнює 30000,00 грн з урахуванням ПДВ; 25 % від вартості договору замовник виплачує виконавцю після виконання робіт і підписання документів, розроблених згідно п.1.1; 25% від вартості договору замовник виплачує виконавцю після одержання узгодженої документації.

Згідно з п.п.3.4., 3.5., 3.6. договору при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання роботи на технічну документацію. Виконавець починає виконувати роботу впродовж трьох календарних днів з моменту підписання договору за умови виконання пунктів 2.3. та 5.2. договору. По закінченню робіт замовнику надається наступна документація: розроблена та узгоджена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу; документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Пунктом 5.2. договору сторони обумовили, що замовник зобов'язується не пізніше двох днів з моменту підписання договору надати виконавцю усю інформацію і документацію, вказану у додатку №1 до договору, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт.

Листом від 24.07.2012 відповідач повідомив позивача про те, що отримав повний пакет документів зазначених у додатку №1 за договором №12/93 від 22.05.2012.

29.12.2012 сторонами була погоджена та підписана додаткова угода до договору №12/93 від 22.05.2012, у якій сторони дійшли згоди викласти п.1.1. договору у наступній редакції: "1.1.В рамках виконання договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт: 1.1.1. розробка та погодження інвентаризації джерел викидів в атмосферу; 1.1.2. документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; 1.1.3. отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами".

Також, сторони змінили п.2.3. договору та узгодили, що розрахунки за цим договором здійснюються наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості договору, що складає 30000,00 грн в тому числі ПДВ; 25% від загальної вартості договору замовник виплачує виконавцю після виконання робіт та підписання документів, розроблених згідно п.1.1.1. та 1.1.2. цього договору; остаточний розрахунок в розмірі 25% від загальної вартості договору замовник сплачує виконавцю після одержання дозволу на викиди згідно п.1.1.3. цього договору.

Крім того, сторони дійшли згоди викласти п.3.2. договору у наступній редакції: "Строк виконання робіт складає 120 днів з моменту надання даних в повному обсязі (згідно додатку №1) та здійснення попередньої оплати, відповідно до п.2.3 договору".

Відповідно до платіжних доручень №2107 від 11.07.2012 та №2661 від 14.08.2013 позивач у липні 2012 року та серпні 2013 року здійснив часткову попередню оплату в загальній сумі 45000, 00 грн за розробку та погодження джерел викидів у атмосферу за договором №12/93 від 22.05.2012.

Однак, відповідач дозвільну документацію позивачеві не передав, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Стома" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Комплекс по благоустрою Харківського району" про зобов'язання передати результати виконаної роботи. Позовні вимоги мотивовано тим, що передача позивачу дозвільних документів, які є результатом виконаних робіт за договором №12/93 від 22.05.2012, відповідно до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства є частиною обов'язків відповідача, яку він не виконав. Крім того, притримання відповідачем в себе результатів роботи є безпідставним, оскільки право на притримання виникає, у разі, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи у зв'язку з виконанням підрядником договору підряду. Однак, обов'язок оплати у позивача не настав в силу відмови відповідача надіслати замовнику-позивачу виконану роботу. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.854, 856 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем допущені порушення спірних господарських зобов'язань, а саме порядок розрахунків за договором №12/93 від 22.05.2012, що в результаті унеможливлює їх виконання відповідачем, оскільки виконавець-відповідач виконав роботи, прийняті на себе за вищезазначеним договором - отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами і повідомив про це позивача. При цьому, позивач в порушення умов договору №12/93 від 22.05.2012 не здійснив остаточний розрахунок з відповідачем, тому зупинення виконання останнім свого зобов'язання за договором про розробку нормативно-технічної та технологічної документації від 22.05.2012 №12/93 в частині передачі позивачу документації є правомірним.

Крім того, господарський суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення Господарського суду Харківської області без змін, зазначив, що виходячи з умов договору та вимог чинного законодавства, роботи можуть вважатися виконаними, а обов'язок по їх оплаті - таким, що настав тільки після складання акту виконаних робіт, тільки складений акт породжує правові наслідки. Таким чином, у зв'язку з наявністю доказів складення відповідачем акта приймання-передачі фактично виконаних підрядних робіт та доказів передачі акта позивачу відповідачем 24.04.2014, у позивача виникають правові підстави для здійснення остаточного розрахунку за договором.

Проте погодитися з такими висновками не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст.887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.890 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок підрядника передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Тобто, замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену в договорі ціну в повному обсязі після остаточної здачі йому результатів роботи. Такий обов'язок виникає у нього за умови, що і підрядник виконав свої обов'язки повністю - робота виконана належним чином, в обумовлений строк та передана замовнику. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником підтверджується актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.

Розглянувши спір, суди зазначені вимоги законів не врахували та усупереч вимогам ст.ст.43, 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, не дослідили зміст акта приймання-передачі (а.с.102), а саме, чи йдеться в ньому про передачу виконаної роботи відповідачем позивачу, а не лише про узгодження факту виконання робіт, що не відповідає положенням пунктів 3.4. та 3.6. договору сторін; не зважили на те, що акт позивачем не підписаний і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту звернення відповідача з позовом про зобов'язання позивача прийняти виконані роботи та підписати акт; зазначивши, що відповідачем виконані роботи повністю, суди не дослідили оригінал дозволу, копія якого засвідчена самим відповідачем, а також не звернули уваги на те, що до матеріалів справи останнім не надано розробку та погодження інвентаризації джерел викидів в атмосферу та документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Касаційна інстанція звертає увагу, що в договорі сторони узгодили передплату лише в розмірі 50% від вартості договору, що дорівнює 30000 грн, отже остаточний розрахунок має бути здійснений відповідно до вимог договору і закону по факту закінчення та передачі робіт, при тому, що з п.2.3. договору не вбачається обов'язку оплатити 25% від вартості договору після отримання дозволу саме виконавцем.

Обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки зазначеним вимогам постановлені судові рішення не відповідають, вони не можуть залишатись в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-8, п. 3 ч. 1 ст.111-9, ст. 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Стома" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2014 у справі № 922/3239/14 скасувати.

Справу № 922/3239/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий-суддя К. Грейц

Судді С. Бакуліна

О. Яценко